«Людям мого віку та тим кому за … не варто боятися змінити професію, а можливо і втілити в життя свою давню мрію» - каже Ірина Яковишина, бувша безробітна Рівненського міського центру зайнятості .
«Нещодавно здобула професію кухаря в Рівненському центрі професійно – технічної освіти державної служби зайнятості. Хочу поділитися своїми враженнями про те, як усе починалося», - Ірина Яковишина.
У червні цього року звільнилась з роботи. Зі своєї трудової біографії скажу, що маю понад 25 років страхового стажу. Працювала і продавцем і касиром. Звільнилася і прийшла за допомогою в Рівненській міський центр зайнятості. Давно хотіла втілити свою давню мрію – здобути професію кухаря.
Особистий консультант зрозуміла мене і підтримала. І хоча мені за 50, і багато хто каже, що в такому віці тяжко знайти роботу, змінювати професію, але, фахівці міського центру зайнятості переконали мене, що матиму гарантоване місце праці.
І ось я в групі кухарів в Рівненському центрі професійно – технічної освіти державної служби зайнятості. Заклад сучасний, кабінети просторі, обладнані комп'ютерами, з власним рестораном та кухнею.
Отже, про кухню. Доволі простора з різноманітним устаткуванням (Лесі Анатоліївні – вітання). Це те місце де нас вчили варити, смажити на плитах, запікати у духовках, професійно користуватися ножами та іншим кухонним приладдям. Як повторювала наша майстер: «Дівчата, звикайте, ви знаходитесь на професійній кухні». Готували на кухні, а у ресторані презентували свої страви. Викладачі - професіонали своєї справи дегустували і вказували на помилки. Мені здається, їхнім девізом є: «Навчимо, допоможемо, підкажемо».
А тепер щодо виробничої практики. Наша група проходила практику у кафе «LOK». Заклад мені сподобався: чисто, затишно, обслуговування хороше. Але так як я працювала у самому «серці» кафе, тож розповім про кухню. Кухня невелика, але обладнана сучасним устаткуванням, я раніше не тільки не бачила, але й не чула про таке. Меню різноманітне, від бізнес-ланчів до вишуканих ресторанних страв. Як для нашого міста, ціни помірні, як кажуть, на будь-який гаманець. Щодо чистоти на кухні. Після кожного замовлення кухарі прибирають після себе, а якщо забудуть шеф нагадає і буде непереливки. Отже, чиста кухня, це запорука смачних страв. Працюючи на професійній кухні, ми отримали великий досвід: як правильно користуватися приладами, як працювати за технологічними картами, як має виглядати та чи інша страва. А ще відчули, як це працювати у команді.
У навчальному центрі я прочитала такий вислів: «Ми навчаємо дорослих». Я належу до цієї категорії людей і хочу зізнатись, з перших днів навчання були сумніви. Навіщо воно мені? Чи впораюсь я? Але виявилось що і впоралась, і потрібно. Я отримала великий досвід, познайомилась з новими людьми. Шість місяців пролетіли як один. Напевно хтось скаже, що не може бути все так добре і рівно. Звичайно, були моменти, зокрема, на іспиті мою страву критикували. А це означає мені є ще чому вчитись. Але все це такі дрібниці, вони не затьмарили усього враження від навчання. Я це веду до того, що людям мого віку, кому за…, не варто боятися змінити професію, а можливо втілити у життя свою давню мрію. Тим паче, що у центрі не тільки навчать але й допоможуть працевлаштуватися.
Робоче місце не заставило на себе довго чекати. Від нині – я працюю кухарем в дошкільному навчальному закладі № 28 Рівного.
А я усім дякую, фахівцям міського центру зайнятості - за підтримку, розуміння та допомогу, викладачам та майстрам навчального закладу за отримані знання та вміння, працівникам кафе – бару – за безцінний практичний досвід!
Ірина Яковишина.