Якщо ти з дитинства мріяв стати лікарем або космонавтом і дотепер не маєш сумніву щодо правильності свого вибору – у тебе немає проблем. Що б не говорили батьки, ти із завзятістю фанатика вивчаєш підручники з хімії чи біології або відвідуєш гурток «Юний фізик» і добре уявляєш собі, що будеш робити по закінченні школи.
Якщо це так, то ти – щасливчик. Тому що багато твоїх однолітків зовсім не уявляють собі, «ким бути» і куди вступати й чи вступати взагалі, коли продзвенить довгоочікуваний останній шкільний дзвінок.
Добре, коли проблема вибору професії тривожить – це означає твою соціальну й психологічну зрілість. Гірше, якщо тобі поки однаково: мама за ручку відведе до юридичного інституту (тому що тобі «як би подобається» професія нотаріуса), а потім виявиться, що ти терпіти не можеш перебирати нудні папірці й спілкуватися з людьми.
Труднощі професійного самовизначення виникають зазвичай у двох категорій підлітків. Перші поки не знайшли у цьому житті нічого цікавого. Так трапилося, що вчителі не зуміли пробудити в них любов до яких-небудь предметів, а таланти поки ще зариті в землю. Такі підлітки можуть добре вчитися, але вони нічим не захоплюються, життя їх досить нудне або просто монотонне. От і не можуть визначитися, чим хотілося б займатися, – тому що з того, що оточує їх у світі, ніщо не тягне особливо. Та й із чого обирати? Як правило, вони не знають, ким працює їхній татусь, хто такий іхтіолог, – і взагалі мало орієнтуються у світі професій. Друга категорія підлітків дуже активна й у навчанні і в різних інших видах діяльності. Їм цікаво все, вони відвідують одночасно три гуртки, п'ять факультативів і десять спортивних секцій. Більше того, у них усе виходить. Як говориться, якщо людина талановита – вона талановита у всьому. За що не візьметься цей чудо-підліток – у всьому досягає успіху. Однак... він теж не може визначити, що подобається йому більше, із чим він хотів би зв'язати своє життя.
Як же розібратися в собі? Психологи вважають, що при виборі професії дуже важлива відповідність між психологічними особливостями людини й відповідними характеристиками професії. Професія має бути ЦІКАВА. Якщо тобі подобаються тварини, рослини, то тобі буде цікаво у своїй професійній діяльності зіштовхуватися з об'єктами живої природи. Якщо ти любиш техніку – інтерес до неї буде підтримувати тебе у діяльності інженера-конструктора або теоретика.
Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані «професійно важливі якості» – наприклад, для коректора важлива увага, для художника – образне мислення тощо. Тому, обираючи певну професію, важливо усвідомити, чи є в тебе ЗДІБНОСТІ, які відповідають професійно важливим якостям. У ситуації сумніву обирай ту професію, де твої здібності будуть максимально реалізовані у цій діяльності ти досягнеш найбільшого успіху.
Нарешті, тип професійної діяльності має збігатися із твоїм ОСОБИСТІСНИМ, характерологічним типом. Скажімо, якщо ти товариський – тобі більше підійдуть професії, пов'язані з численними контактами, а якщо емоційно нестійкий – не зможеш виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації протягом тривалого часу.
Отже, для того щоб обрати професію, необхідно, насамперед, пізнати себе. Ти напевно часто ставиш собі запитання: «Який я?», «Хто я в цьому світі?», «Навіщо я живу?». Твій характер поки тільки формується, тому не треба наклеювати собі ж ярлик і відмовлятися від професії артиста тільки тому, що ти нібито «сором’язливий». Борися, працюй над собою, пізнавай себе. І пам’ятай, що психологічні властивості людини (будь-то здібності, інтереси або риси характеру) – досить гнучкі, мінливі якості. Відомо чимало випадків, коли людині, яка не має здібностей до музики, але жагуче бажала нею займатися, вдавалося розвити музичний слух. Головне – інтерес. Запам'ятай: здібності формуються у діяльності. Звикай працювати, трудитися. На одних здібностях далеко не виїдеш. З іншого боку, інтерес – річ теж не зовсім стійка. Безліч підлітків думають, що люблять якийсь навчальний предмет, а насправді їм дуже подобається вчитель. Крім того, важко зрозуміти, чи сподобається тобі психологія або та ж економіка – адже ти в школі не вивчав нічого подібного.... Для того щоб не помилитися, треба розширювати свій кругозір стосовно світу професій. Став дорослим людям запитання про їхню професійну діяльність – як правило, люди із задоволенням розповідають про свою роботу й про студентські роки. Тоді ти зможеш усвідомлено вирішити, чи цікава тобі ця область, або все, що ти знаєш про спеціальність, на яку подаєш документи – це її назва...
Отже, розібравшись у своїх здібностях, інтересах й особистісних рисах, ти приступаєш до вибору вже не професії – а вузу або факультету. З'ясуй, які спеціальності й спеціалізації відповідають виду діяльності, що цікавить тебе. Це не завжди однозначна відповідність (наприклад, щоб ремонтувати комп'ютери, потрібно отримати спеціальність «Радіоелектроніка»). Обрання рішення має ґрунтуватися на багатьох факторах уже не психологічного характеру: репутація вузу й конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання. Не полінуйся й випиши на окремому аркушу паперу плюси й мінуси кожного з варіантів. Проаналізуйте дані разом із друзями й родичами. І завжди пам’ятай: остаточний вибір тільки за тобою, тому що, обираючи професію, ти обираєш долю. Професія має приносити задоволення (позитивні емоції тобі), давати адекватну фінансову винагороду (добробут твоїй родині) і забезпечувати максимальну реалізацію твоїх можливостей (користь суспільству).